Сердюк Володимир


Фото і розширена довідка: http://lsd.co.ua/volodymyr-serdyuk-minimalistychnyj-portret/

Володимир Сердюк – коротка довідка
Автор трьох романів, 16 п'єс, більш ніж сотні оповідань.
Дипломант літературного конкурсу «Коронація слова» за 2001 рік у номінації кіносценаріїв (4 місце за сценарій художнього фільму «Аналіз крові») та лауреат за 2004 рік (2 місце за п'єсу «Пенсійні справи»).

Учасник збірки Страйк ілюзій (п'єса «Сестра милосердна»)

Автор роману "Мистецтво вмирання". Мистецтво вмирання: роман - К.: Санченко: Електрокнига, 2019 - 424 с.
Створив і веде сайт «Драматург, присвячений сучасній українській драматургії. https://dmaturg.org.ua

Книжки Володимира Сердюка в інтернеті:

https://www.smashwords.com/books/view/1024690
https://books2read.com/u/4EkGqO
https://www.kobo.com/ww/ebook/rediscovery

Анотації:


СЕСТРА МИЛОСЕРДНА                                                        ⬇ ПОВНИЙ ТЕКСТ

Жанр: Лірична драма для літніх людей     
 
Чоловфчих ролей -2
Жіночих ролей - 1
Дитячих ролей - 1                                        

«Сестра милосердна» Володимира Сердюка. Два літніх чоловіка лежать у лікарні. Один Бородань — митець, кінорежисер, інший — Лисий — науковець, атомний фізик. Обидва прикуті до крісел на коліщатах і обидва хворі на смертельну хворобу — рак, поступово знемагаючи від жахливого болю. Герої вже довго чекають на свою смерть, але вона так і не приходить. Ці дідугани безмежно самотні — їх не відвідують навіть власні діти, їх уже давно всі поховали. Єдина, хто про них не забула = медсестра Лора. І старі віддячують їй за турботи у власний спосіб.






РОЗІБРАТИ М. НА ЗАПЧАСТИНИ                                    ⬇ ПОВНИЙ ТЕКСТ

Жанр: П’єса абсурду, 1 дія, 9 яв
Ролей: 6 жіночих, 4 чоловічих, 1 жовта кулька

Місце дії: Занедбана холостяцька квартира

Чоловік, страждаючи від воєнного посттравматичного синдрому, спілкується з особами з минулого, які справили на нього вплив. Він бачить їх реальними і, вслухаючись у їхні діалоги, розуміє важливість їхньої присутності у житті. Те, що жінки не звертають на нього особливої уваги та не шанують його, вказує, що чоловік вважає їх мертвими, не підозрюючи, що мертвим для них є він сам. Щоб не впасти в морок, мозок чоловіка вигадує йому друзів, з якими він може згадати хід військової служби, поранення, зради. Уявним друзям йому легко
розповідати те, що приховує сам від себе: знищення ворогів, вигляд розірваних тіл, крові, болісно гучних вибухів. Ветеран лікує сам себе, читаючи друзям філософські лекції. З ремарок з алюзіями на п’єси абсурду, відкривається, що головний герой має театральну освіту. Оскільки цієї ночі сходяться усі колишні дружини, матір, представники влади, дівчина, яка може повернути до життя, поранені однополчани, фігури жаху з підсвідомості, і
жовта кулька, символ мрій, може здатися, ніби на сцені екстаз. Хоча, несподіваний фінал п’єси залишає й надію на краще.


JUST “M.”                                                                          ⬇ ПОВНИЙ ТЕКСТ

Genre: Play of Absurd, One act, nine Scenes
Characters: six women, four men, one yellow ball

Location: Abandoned bachelor apartment

A man suffering from the military post-traumatic syndrome communicates with people from his own past who have influenced him before. He sees them as real and listening to their dialogues, he understands the importance of their presence in his own life. The fact that women do not pay much attention to him and also do not respect him, indicates that the man considers them dead not suspecting that he is also already dead to them. In the sake of not to fall into darkness that man's
brain makes him artificial friends with whom he can recollect his military service with all those losses, wounds and betrayals. It is easy for him to tell his imaginary friends what he hides even from himself: the destruction of enemies, the scenes with torn bodies, blood, painfully loud explosions. The veteran heals himself by giving philosophical lectures to his imaginary friends.
Remarks with allusions to plays of absurd reveal that the protagonist has a previous theatrical education. As all his ex-wives, his mothers, some government officials come together tonight including a girl who can bring him back to life, wounded comrades-in-arms, subconscious horror figures, and a yellow ball, which here is the symbol of dreams, the observers could imagine they see a real ecstasy on stage. However, the unexpected finale of the play leaves hope for all for the best.