Мене звати Анастасія Іванес. Я студентка Львівського національного університету ім. Івана Франка на спеціальності театрознавство (курс Світлани Максименко). В 2021 році я поставила читку своєї п’єси « Вибач, що я досі не виріс» з акторами-аматорами для цілодобового театрального марафону "NON-STOP" у Першому академічному українському театрі для дітей та юнацтва. Також я учасниця товариства «УСТА».
Анотації:
ЗАЛІЗНИЙ ПОРТ ⬇ ПОВНИЙ ТЕКСТЖанр: драма-комедія
Місце подій курортне село Залізний Порт. 2021 р. Головний герой п’єси – Лев, який все життя намагався чесним трудом заробити собі на хліб. В його голові є чітке розуміння того, як повинні проходити етапи життя: освіта, робота, квартира, машина і так далі. Зараз він на другому етапі, проте проблеми почались ще з першого, адже він не зміг реалізувати свою освіту культуролога і в кінцевому результаті пішов працювати менеджером в «АТБ». Він звичайна людина з власними проблемами та страхами, але почуття саморозчарування не покидало його весь цей час аж до приїзду в Залізний Порт. Це курортне село, яке він всією душею відторгав з першого ж дня приїзду у нього, раптом змогло змінити його. Задати нечувані раніше запитання і підштовхнути до незнаних раніше відповідей.
ВИБАЧ, ЩО Я ДОСІ НЕ ВИРІС ⬇ ПОВНИЙ ТЕКСТ
Жанр: психологічна драма
Інколи трапляється так, що діти дорослішають раніше своїх однолітків. Випавши зі світу, де є лише «добра мама/зла мама», вони раптом пізнають всю багатогранність дорослого життя та його емоцій, які важко падають їм на плечі. А як щодо дітей, які залишились дітьми, будучи навіть в дорослому тілі? Як вони можуть адаптуватись до жорстоких реалій життя, яке вимагає від них обов’язків та відповідальності? Одним з таких людей став Марко, який у свої 27 років так і не зміг возз’єднатись у одну дорослу особистість, знайти справжню гармонію в собі. Життя давало йому шанси позбутись страждань від конфлікту зовнішнього і внутрішнього, але хтозна, чи справді він їх використав, чи справді він зміг змінитись. Як він зрозумів ці шанси і перед ким за них тепер повинен вибачитись, щоб справді стати дорослим.